Життя 10-Б класу

пʼятницю, 17 квітня 2015 р.

Я - випускник

У цьому році я закінчую школу, саме у цей час мені потрібно прийняти одне з найважливіших рішень. Яку ж професію обрати?

На світі існує багато цікавих професій, що потребують розумового навантаження. І я обираю одну з таких. Я хочу стати в майбутньому інженером.

Зараз професія інженера знов повертає собі престижність та достойну оплату праці. Заводи, фабрики, залізна дорога, майстерні, невеликі приватні фірми гостро потребують людей інженерних професій. Адже там, де є техніка, потрібні інженери, щоб працювати з нею. Інженери-конструктори, інженери-технологи, інженери-механіки та інші. А техніка зараз усюди, в усіх сферах життя!

Без інженерів не будуються нові мости та житлові будинки. Без них на наших заводах не можна випустити бодай холодильника чи пилососа. А що казати про випуск автомашин, автокранів, екскаваторів тощо. Інженери потрібні в металургійній промисловості, де плавлять новий метал. Вирощувати хліб також не вийде без людей цієї професії, хіба що вручну. В полі працюють трактори, комбайни, сівалки. А процес створення цих машин забезпечують знов-так інженери.

Нехай професія інженера сьогодні не дуже модна, але це навіть добре. Тим більше цінуються кваліфіковані спеціалісти. Гарний інженер стежить за новинками техніки, читає спеціальну літературу, знає іноземні мови. Часто він зустрічається з колегами, навіть іноземцями, щоб запозичити досвід. Також талановиті інженери працюють над винаходами, а потім запатентовують їх. Це корисно для виробництва, а самому винахіднику приносить прибуток.

Наша промисловість, на жаль, зараз відстає від промисловостей провідних країн світу. Багато товарів, які ми могли бі випускати самі, ми купуємо за кордоном. Тому інженер — одна з найкорисніших зараз для нашої української держави професія.

Я вірю, що разом зі своїми колегами-інженерами буду в майбутньому вести промисловість країни й українську економіку до прогресу та успіху!

середу, 15 квітня 2015 р.

Я - українець.

Що для мене значить бути українцем? Важко відповісти, тому що для цього треба ніби подивитися на себе з боку. По-перше, я народився в Україні, тут живуть мої батьки та друзі, тут відбулися всі важливі події мого життя. Кожна людина любить країну, місто чи село, з якого розпочинається її життєвий шлях, те місце, що зветься Батьківщиною.

По-друге, бути українцем – це не просто мати відповідне громадянство. Це набагато більше. Бути українцем означає дивитися на світ певним чином, як закладено в культурі нашого народу. Споконвіку рисами, притаманними українцям, вважаються гостинність, працелюбність, любов до рідної землі, неагресивність, поетичність, волелюбство. Велике значення в житті справжнього українця відіграють родина та праця. У нашій традиції поважне ставлення до батьків та взагалі людей старшого покоління. Українець не боїться важкої праці, робить натхненно, любить своє діло.

Сьогодні українець має вміти поважати минуле, знайти своє гідне місце в житті та зробити внесок в майбутнє країни та кожного з нас. Ми маємо «не пасти задніх» у всіх сферах суспільного життя – економіці, культурі, науці, вчитися на досвіді інших країн, зберігаючи все цінне, що накопичила наша історія. Ми маємо забезпечити собі нормальні умови життя, за яких людина буде забезпечена матеріально і матиме можливість духовного розвитку.

Українські митці та політичні діячі, науковці та спортсмени – усі вони черпали натхнення в рідної землі та спрямовували свої зусилля на досягнення добробуту Батьківщини. Імена Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Володимира Винниченка, наших сучасників братів Кличко, Андрія Шевченка, Ганни Безсонової, Руслани ввійшли в історію нашого народу – в історію кожного з нас. Вони – приклади того, як можна реалізувати свої таланти на користь усій країні, того, як має чинити кожен, хто вважає себе українцем.